Конференції та школи: Всесоюзна конференція по ядерній спектроскопії та структурі ядра, 1968-1990, 1998, 2002, 2005, 1984 (запрошена доповідь); Всесоюзна школа по ядерній фізиці, Алушта, 1975 (запрошена лекція), Бухара, 1980 (запрошена лекція), Вільнюс, 1984 (запрошена лекція); Int. School-Seminar on Hyperfine Interaction, Prague, 1988 (invited speaker); Int. Conf. on Hyperfine Interaction, Uppsala 1974, Berlin 1980, Bangalore 1986, Prague 1989; Int. Conf. Coexistence of Single and Collective Types of excitation, Balatonfured, 1975; Int. Conf. on Radial Shapes of Nuclei, Cracow 1976. Meating of German Physical Society, 1991-1995; Int. School on Heavy Ion Physics, Erice, Italy, 1997 (invited speaker); Eur. Conf on Advances in Nucl. Phys. And Realated Areas, Thessaloniki, Greece, 1997; 3rd and 4th Int. Conf. on Modern Probl. Of Nucl. Phys. Bukhara, Uzbekistan, 1999, 2002.

Наукові інтереси: Ядерна гама- та частинкова спектроскопія, електромагнітні моменти ядер, вірогідності ядерних переходів, ядерна структура, теорія ядерної структури, експериментальна техніка, прикладна ядерна фізика.

Основні напрямки досліджень:

• Запропонований та реалізований метод досліджень електро-магнітних моментів збуджених станів ядер шляхом диференційних в часі вимірювань кутового розподілу гама-квантів, збуреного магнітним полем на мішені, при збудженні ядер імпульсним пучком прискорених іонів.

• Одержаний великий масив експериментальних даних по магнітних дипольних та електричних квадрупольних моментах збуджених станів ядер. Найбільш суттєвим моментом цих досліджень було спостереження аномалії орбітального магнетизму нуклонів в ядрі порівняно з вільними нуклонами. Також зроблені висновки щодо структури збуджених станів та ролі спінової поляризації остова (специфічних віртуальних збуджень) у величинах магнітних моментів.

• Запропонована теорія магнітних моментів ядер на базі квазічастинково-фононної моделі, що враховує послідовно ефекти спінової поляризації остова (М1-фонони), колективні ефекти (Е2- та Е3-фонони) та ефекти модифікації оператора (відмінність спінового та орбітального g-факторів від одночастинкових).

• Виконані вимірювання часів життя збуджених ядерних станів вздовж колективних смуг в непарно-непарних ядрах. Метою і результатом цих досліджень було підтвердження ефекту „конфліктного зв’язку” непарних протона і нейтрона, передбаченого теоретично. Подальші дослідження „конфліктного зв’язку” в чистому вигляді (проф. H. Hubel) привело до відкриття „ножничних смуг” та явища магнітного обертання.

• Проведені комплексні дослідження порушення дзеркальної симетрії в ядрах ²²⁹Ра та ²³¹Ра. Спостерігались колективні смуги, дублетні по парності, з властивостями, характерними для порушення дзеркальної симетрії. Запропоновано пояснення цих властивостей як взаємне змішування Нільсоновських рівнів в комбінації з октупольними фононами.

• Одержані свідчення явища суперсиметрії в ядрах при детальному дослідженні збуджень квартету ядер: ¹⁹⁴Pt, ¹⁹⁵Pt, ¹⁹⁵Au, ¹⁹⁶Au (участь в колабораціі університетів Фрібурга, Бонна та Мюнхена). Мотивацією цих експериментів було передбачення розширеної моделі взаємодіючих бозонів (бозони + ферміони). Оскільки в загальній теорії явище суперсиметрії можливе при рівності мас частинок з різною внутрішньою симетрією, результат цих досліджень потребує пояснення на мікроскопічному рівні.

• Розпочаті дослідження структури багато чисельних 0⁺-збуджень в деформованих ядрах актинідів, що поки не має теоретичного пояснення. Наразі розробляється теорія з метою пояснення цих спостережень.